Тест-драйв: Alfa Brera
В Alfa Romeo і не приховували, що кроїли купе Brera під Audi TT - основного, на думку італійців, суперника… Чому як зразок при створенні купе в Alfa Romeo вибрали саме Audi ТТ, причому приміряли свою Brera до ТТ першого покоління? Ми це питання задавали офіційним особам компанії на їхній батьківщині ще в ході випробувань модельного ряду Alfa Romeo під Миланом. І інженери, і дизайнери без частки скептицизму сказали, що ТТ - краща машина в класі. У як! А ми-те думали, що обдаровувати конкурентів компліментами - просто недозволенне задоволення. Мало того, що специ з Alfa Romeo нахвалювали ТТ, вони прямо зізнавалися: «завалити» Audi TT - не так просто! Перші сумніви виникли на треку компанії під Миланом, де мені вдалося обкатати всю лінійку Alfa, включаючи Brera. Автомобіль їде дивно: навіть у топовій версії з 3, 2-літровим мотором і шестиступенчатой «механікою» іскорки-те й не було, навіть натяку, і це з такими зовнішніми даними?! И все-таки перше враження, як це водиться, обманчиво: Brera давно з’явилася в салонах російських дилерів. Ну, давайте спробуємо провести такий заочний тест із Audi TT останнього покоління. Повний паритет: атмосферні мотори з робочим обсягом в 3,2 л, приблизно однакова потужність, повнопривідні трансмісії з електромеханічним диференціалом Torsen. Паритет? Все може бути! Красиво збрехати - от справжній талант. Alfa Brera це робить просто майстерно. Кинеш оком на силует автомобіля - ну справжній суперкар! Зла «морда» так і жадає від спереду, що йдуть машин: «Ладь із дороги!». И водії уступають не гаючись, а на десерт ви їм залишаєте можливість помилуватися разюче стильною кормою з вузенькими вічками світлотехніки. По габаритах Brera - одна із самих більших машин у класі, що, по ідеї, повинне давати їй перевага у внутрішньому просторі. Попереду дійсно просторо й зручно по всіх статтях, але на другому ряді із працею сядуть навіть діти ростом не вище 150 див, при цьому водійське й пасажирське крісло першого ряду доводиться сильно зрушувати вперед, щоб з’явився хоч якийсь запас простору для ніг. Зате забиратися назад в Brera легко: відкидаєш спинку, і електропривод сам відсуває сидіння. І яка досада, що в Brera передня панель - точнісінько як на 159-й! Ні, виглядає все благородно, але ця уніфікація настільки яскравій машині не на користь: адже можна було додати кілька свіжих відмітних штрихів. Та і якщо порівнювати інтер’єр «італійки» з Audi ТТ, те це порівняння буде не на користь Alfa Romeo. Зсередини все виглядає бледненько, але зовсім не через оформлення. Провиною всьому - груба фактура матеріалів обробки, за винятком, щоправда, вставки з алюмінію на центральній консолі. Шкіряна оббивка теж так собі, а симпатичні передні крісла позбавлені бічної підтримки, причому для людей високого зросту подібні сидіння й зовсім небезпечні: у них немає регульованих по висоті підголівників, а спинка - недостатньо висока й при ударі позаду не вбереже хребет водія й пасажира. І як би грізно не виглядала моя підопічна, однаково це обман, ілюзія, якщо хочете. Ти сідаєш за кермо, заводиш кнопкою мотор, у відповідь по кузові пробігає дрібне тремтіння й чутно утробне бурмотання системи випуску; переводиш селектор шестиступенчатой АКПП у позицію D, тиснеш на газ, а у відповідь - дуже спокійне й рівне прискорення. 260-сильний атмосферний мотор, що дісталися компанії Alfa Romeo у спадщину після розлучення з концерном General Motors, повільно й неохоче розкручується, але ж пік моменту доводиться на високі обороти. Але головну провину ми покладемо на трансмісію. Вона в Brera до того ж адаптивна, що вкрай незручно: коли після повільного руху потрібно різко прискоритися, «автомат» відмовляється опускатися долілиць і продовжує тримати високу передачу. Хіба цього чекаєш від такої машини? Аж ніяк. На довгій і широкій прямій занедбаній асфальтовій доріжці, сподіваюся, Brera розкриється в повному обсязі, а в цьому допоможуть виставлені ретардеры. У міській товкотнечі й на трасі Alfa Brera залишає двояке враження: шасі добре відпрацьовує нерівності завдяки комфортним настроюванням, але на швидкості чіткого нуля на кермі ні, та й реакції стають менш гострими. Але чого я точно не чекав, так це спортивної керованості від Alfa Romeo Brera. Так, вона моторошно крениться, відчувається недостача твердості кузова, але траєкторію прописує надійно навіть на більше високій швидкості. Швидкість проходження ділянки була порядку 80 км/год, і саме на таких швидкостях кермо в Brera радує миттєвими й точними реакціями. І ця красуня поводилася як типовий повнопривідний автомобіль, плавно зсковзуючи всіма чотирма колісьми із траєкторії. Г
адана надійність Brera у віражі може обернутися дуже неприємним сюрпризом. Якщо автомобіль все-таки встане боком, то мотор і неквапливий «автомат» не здатні витягнути його газом. Правда, проти розвитку подібної ситуації завжди напоготові система стабілізації й курсової стійкості. Із включеними активними системами безпеки їдемо по асиметричній «змійці». Отут - ніяких проблем: ESP втручається в процес керування тільки тоді, коли водій своїми ж неправильними діями намагається повернути контроль над машиною. Всі, тест завершений. Нарешті вдалося зустрітися з Alfa Romeo Brera, довідатися всі її таланти. Звичайно, їй ще потрібно повчитися у свого головного суперника Audi TT і відмінному складанню, і якості матеріалів, так додати чогось такого, щоб їздити на ній щодня стало так само цікаво й комфортно, як на «німкені». Однак Brera затьмарює не тільки ТТ, але й інші спорткупе нереальною красою, а також здатна їхати азартно на треку. Уже результат!