ЛЕГКОВІ АВТОМОБІЛІ

Тест-драйв Hyundai Santa Fe: спокій, тільки спокій

Друге покоління среднеразмерных кроссоверов Hyundai Santa Fe з’явилося на російському ринку навесні 2006 року. Від попередника машина відрізняється зрослими габаритами й колісною базою, нової многорычажной задньою підвіскою й оновленим бензиновим двигуном V6, 2,7 л, потужність якого підняли до 189 л. с. До нас на тест-драйв потрапив автомобіль із автоматичною трансмісією й у максимальній комплектації, що включає світлий шкіряний салон, двухзонный клімат-контроль, 6 подушок безпеки, ESP, круїз-контроль, люк у даху й багато інших приємних опцій
Дивимося
Вигляд машини не містить ніяких одкровень. Дизайнери намагалися додати зовнішності хоч якусь агресію, різко окресливши верхні грані передніх фар, але це їм не вдалося. Автомобіль однаково виглядає не накачаним атлетом, а скоріше більшим добродушним телепнем. Як з’ясувалося, характер іміджу повністю відповідає: спокійний, неквапливий…
У салоні затишно. М’які сидіння оббиті світлою шкірою. Бічна підтримка невелика, і шкіра досить слизька: крісла явно не призначені для їзди «на межі». Зате водійське сидіння постачене масою регулювань, при тім електричних: крім стандартних - по довжині й нахилу спинки, є ще регулювання висоти, нахилу подушки, поперекового підпору. Сісти можна цілком зручно.
Якщо придивлятися до деталей, тобто й проколи, і вдалі рішення. Наприклад, внутрішня ручка відкривання передніх дверей: незважаючи на незвичайний вигин долілиць, користуватися їй дуже зручно! Порадували й солнцезащитные козирки: щоб сонце не било в очі в просвіт між дзеркалом заднього виду й опущених козирків, у них зроблені спеціальні висувні пластикові щитки. Зручно! А от блок керування стеклоподъемниками розчарував: чому на такому недешевому автомобілі, так ще й у максимальній комплектації, автоматичний режим передбачений тільки для скла водійських дверей, так ще й тільки на опускання? Або система попередження про непристебнуті ремені. Ну що вона пищить, коли важіль АКПП у положенні «Р», куди я поїду? Я просто дружину з магазина чекаю, навіщо мені пристібатися?
Масивна передня панель виглядає м’якої, але насправді зроблена із твердої пластмаси. Хоча зроблено якісно: зазори рівномірні, нічого ніде не скрипить навіть на ґрунтовій дорозі. Гідний рівень! Обробка нижньої частини під темне дерево виглядає непомітно й вдало доповнює світлу шкіру й темний пластик.
А от яскраво-блакитне підсвічування приладів - це вже надто. Якому-небудь молодіжному хетчбэку вона б ще підійшла, але не великому серйозному кроссоверу. Зате цифри більші й добре читаються.
Центральна консоль - як двоповерховий будинок з мансардою. У ній живе дисплей годин, усе з тим же блакитним підсвічуванням. Поверхом нижче оселилася аудиосистема. Великий екран, великі кнопки й ручки. Є навіть касетний магнітофон! Раритет у наші дні. Ви ще не викинули свою стару колекцію касет? Там часто можна знайти багато цікавого…
На «першому поверсі» консолі живе блок керування роздільним клімат-контролем. Це навіть не перший поверх, це напівпідвал - «вікно» дисплея розташовано низько й змушує відривати погляд від дороги, якщо потрібно змінити розподіл потоків повітря.

Переберемося назад. Двом пасажирам позаду просторо, сидіння й спинка традиційно розділені в співвідношенні 1:2, половинки спинки регулюються по нахилі роздільно. До послуг пасажирів є підлокітник, у якому заховані два підсклянники, а також прикуриватель, попільниця й воздуховоды в центральних стійках, кармашки в спинках передніх сидінь. Затишно! І місця для ніг цілком вистачає. Не тісно тут і втрьох.
Заглянемо в багажник. Високій людині для цього прийде пригнутися: п’яті двері відкриваються на недостатній кут, можна, не помітивши, зачепити головою. Сам багажний відсік цілком достатній по обсязі, а якщо місця не вистачає, то можна скласти спинки заднього сидіння, одержавши значне «вантажне» простір з рівною підлогою. От тільки світла оббивка бічних стінок і спинок задніх сидінь змушує уважніше ставитися до чистоти поклажі.
Загалом, огляд машини не викликав бажання кудись мчати сломя голову. Скоріше навпаки: вселив упевненість, що влізе все, що потрібно, і доїде туди, куди потрібно, так ще й з комфортом. А тому не будемо зображувати спортсменів, верещачи шинами в поворотах, а просто візьмемо родину, собаку, речі - і відправимося на дачу…
Їдемо
Перша частина тест-драйву проходила в місті, під акомпанемент заливного дощу, як звичайно, що геть-чисто парализовали весь рух. Швидко розібравшись із усіма кнопками й ручками на панелі, виїжджаємо зі стоянки (відзначаємо досить невеликий для таких габаритів діаметр розвороту: 10,9 м. Дуже маневрена машина!) і неспішно повземо через все місто.
Враження двояке. З одного боку, комфорт на висоті: клімат-контроль працює, радіо грає, автомобіль рухається. З іншого боку - скла періодично запотівають, і не завжди вдається зрозуміти логіку роботи «клімату». Забігаючи вперед, скажу, що кліматична установка й надалі вимагала до себе підвищеної уваги: те холодно, те пекуче, те дме слабко, те сильно, те голові пекуче, те ногам. Такого, щоб виставити температуру й забути, не вдавалося. Напевно, ця звичка, а може, просто дощ був занадто сильний.

У пробці волею-неволею доводиться поводитися спокійно й розумно. Зайняв ряд - і не смикайся. Здається, що сусідній їде швидше? Ілюзія. Хочеться пошустрить, заплигнути в щілина, що утворилася в потоці? Залишіть! Поки коробка буде роздумувати, а навіщо вам все це треба, у цю щілину вже заплигне хтось інший, так що може вийти ніяково. Але якщо ви настроєні на спокійний лад, те плавна робота «автомата» буде вам тільки на руку. Ніяких ривків! Перемикання нагору непомітні, долілиць теж все відбувається м’яко. Так що АКПП повністю підтримує «спокійно^-неквапливий» імідж автомобіля. Та й очікувати спортивного поводження від 4-східчасті коробки не доводиться…

Але от місто й пробки за, виїжджаємо на Новоризьке шосе. І все міняється: автомобіль добре тримає пряму, не докучає на дрібних нерівностях і швах, не вимагає подруливаний. Він однаково легко йде по трасі й 60, і 160 км/ч. Але якщо до деяких машин можна застосувати епітет «летить», те «Санта» скоріше «пливе». Шуму ні, швидкість майже не відчувається. Корабель! Тільки одне кривдно: заколисані комфортом і тишею пасажири швидко засипають, поговорити не з ким… Тому якщо подорож має бути далеке, то краще запастися кава, шоколадом або ще чимсь енергетичним, тому що розважати в дорозі водія буде комусь!

З’їжджаємо із шосе на дорогу поменше - звивисту, але «швидку» і порожню. Отут краще скинути швидкість: прописування віражів з перевантаженнями не доставить вам задоволення! Автомобіль неабияк крениться, сидіння, що обшитые гладкою шкірою, не тримають тіло в поворотах. Але головна перешкода до швидкої їзди - це рульове керування. Кермо легким, постаченим гарним зусиллям, що повертає, - але абсолютно неінформативний. Повне відчуття, що йдеш по приладах. За 4 дні й 600 кілометрів тесту звикнути до цієї особливості й навчитися повертати інтуїтивно я так і не зміг. У підсумку іноді замість плавний поворот виходив якимось засмиканим - те недорулив, то перерулив. Щоб позбутися від цього, доводилося швидкість скидати ще сильніше. Але, може, воно й до кращого? На цій машині, як ми вже говорили, поспіх ні до чого.

Але от ціль поїздки вже недалеко, залишилося мало-мало: пари кілометрів не самої рівної ґрунтовки. Та й дощик іде вже 2 дні, так що підвищена прохідність досить до речі, на легковому автомобілі було б важко.

Із усього внедорожного потенціалу «Санта» пропонує лише блокування муфти приводу задніх коліс, тому не коштує очертя голову кидатися в калюжі, ями й колії. Та й дорожні шини в бруді - погані помічники. Підвіска, незважаючи на м’якість, досить енергоємна: ніяких пробоїв і стукотів. Можна їхати по ґрунті досить швидко. Але будьте обережні! Інерція більших важких коліс і все та ж м’якість підвіски навіть на не дуже високій швидкості приведуть до того, що автомобіль буде погано управлятися й гальмувати, і в лісі це буде не самим приємним сюрпризом. Так що тут правило т же саме: не поспішати! Це не той автомобіль, що по грейдері йде тим краще, чим вище швидкість.

Але й зовсім повзти не коштує: якщо спереду калюжа, деякий запас «ходу» - вірний засіб її перебороти й не «сісти» на брудній ділянці. Адже арсенал засобів для «самопорятунку» не великий: «розгойдати» машину з АКПП толком неможливо, шини швидко забиваються брудом і не «гребуть», а виштовхувати важку машину - потрібні досить міцні руки й точка опори, який у бруді звичайно немає. Так що не безрассудствуйте поза асфальтом, будьте розсудливий - і автомобіль доставить вас до будинку з комфортом.

От і дача. Відкриваємо гараж, заїжджаємо, глушимо двигун. Розбираємо речі. Що ж у підсумку? Характер автомобіля вималювався чітко: спокійно, зручно, без поспіху. Тому якщо ви цінуєте в автомобілі комфорт, а не відточену керованість, якщо ви частіше їздите на дачу або на природу, чим по місту, то Santa Fe - підходящий варіант.

Купуємо
Мінімальна ціна Hyundai Santa Fe становить 994 900 рублів. Стільки коштує автомобіль із двигуном 2,7 л і механічною коробкою передач у комплектації GL, що включає ABS, 2 подушки безпеки, кондиціонер, підігрів передніх сидінь, тканевий салон і аудиоподготовку.

За 1 077 900 рублів пропонується Santa Fe з автоматичною коробкою в комплектації GLS, що відрізняється від базової наявністю 6 подушок безпеки, двухзонным клімат-контролем, маршрутним комп’ютером, шкіряною обробкою керма й селектора АКПП.

У максимальній комплектації, що теж називається GLS, але коштує вже 1 166 900 рублів, автомобіль буде додатково обладнаний системою стабілізації, електроприводом регулювань водійського сидіння, охолоджуваним відсіком у підлокітнику, люком у даху, круїз-контролем, аудиосистемой (керування ними виводиться на кермо), шкіряним салоном (на вибір - бежевим або темним), тонировкой задніх стекол і наявністю спойлера.