Тест-драйв Mitsubishi Outlander XL
Білі ночі, червоні вітрила, чорний Outlander XL Драйв^-драйв-тест-драйв нового кроссовера Mitsubishi вийшов не зовсім звичайним. Замість поїздки по Москві й дорогам найближчого Підмосков’я протестувати автомобіль було вирішено в Санкт-Петербурзі. Але - про усім один по одному. Зовні Гарний! Дуже яскрава, що запам’ятовується, сверхдинамичная зовнішність. Не так часто такі слова можна сказати про японський автомобіль (так ще й кроссовер), але до Outlander XL вони ставляться повною мірою. При цьому дизайн - стопроцентно японський, не поплутаєш. Це дуже здорово, що дизайнери Mitsubishi після непоказного Лансера й зовсім вуж невдалого Галанта змогли знайти натхнення й «намалювати» два таких гарних автомобілі, як новий Lancer X і Outlander XL. Дуже хочеться вірити, що на цьому їхній творчий порив не висохне, і вони продовжать радувати нас настільки ж гарними, стильними й новинками, що запам’ятовуються. Усе в цьому автомобілі гармонійно: він однаково красиво смотрится з усіх боків. Він не надто позашляховик і не занадто універсал, він не стільки агресивний, скільки стрімкий. Він не намагається виглядати легенею, але й не важкий як класичний «пройдисвіт». Він ні на кого не намагається бути схожим, він сам по собі. Це так рідко зустрічається останнім часом! Усередині Усередині всі теж досить красиво й стильно. Комбінація приладів (її дизайн у вигляді двох розтрубів став фірмовою рисою останніх моделей Mitsubishi) наочна й добре читаема. Між «колодязями» спідометра й тахометра розмістився дисплей бортового комп’ютера, на який і перенесені покажчики температури охолодної рідини й рівня палива. Центральна консоль традиційно лаконічна: керування музикою й 3 класичні обертові рукоятки клімату-контролю. Користуватися всім цим зручно, дорікання викликав тільки дисплей магнітоли: мало того що він зовсім вуж малюсінький, так ще й підсліпуватий. Якщо вдень їхати без ближнього світла фар, то щось видно, а от якщо фари включити (а при русі поза населеним пунктом цього вимагають ПДД), те дисплей автоматично зменшує яскравість, і управляти музикою доводиться наощупь. У багатьох автомобілях від цього рятує режим «денний ближній», при якому підсвічування приладів не міняється, але отут цього немає. Пластик передньої панелі так само традиційно твердий (і не намагається навіть виглядати м’яким), але за те зібрана панель ідеально. Всі стики рівномірні, нічого не скрипить, навіть на нерівній дорозі. Салон смотрится просторим, не в останню чергу за рахунок розцвічення «темний верх, світлий низ». Чорна передня панель органічно доповнюється світло-бежевим кольором шкіряних крісел, оббивки дверних панелей і стелі. (Звичайно, можна сказати що темна шкіра оббивки практичнее, але занадто вже нудно.) До місця смотрятся й вставки «сталевого» кольору на панелі й дверних ручках. Жаль тільки, що самі ручки виконані у вигляді маленьких пластикових кармашков - хочеться чогось більше ґрунтовного, щоб можна було триматися в поворотах. З недоліків можна відзначити кермо з досить тонким ободом, що обли шкірою. Якісна шкіра має занадто вуж гладку поверхню - зчеплення рук з кермом гарне, але руки «прилипають» до бублика. Як показала практика, відчуття це суб’єктивне. В іншому ж робоче місце водія дуже зручно! Під капотом Outlander XL оснащується тільки бензиновими двигунами, обсягом або 2,4 л (170 л. с.), або 3,0 л (220 л. с.). Однак двигун 2,4 буде доступний, орієнтовно, з вересня, поки що на такі автомобілі навіть замовлення не приймаються. Так що залишається тільки потужний V6. З ним доступна тільки автоматична шестиступенчатая коробка передач INVECS-III. Трансмісія автомобіля - повнопривідна, з электронноуправляемой муфтою, що відає підключенням задніх коліс. Повний привід включається рукояткою, що може мати одне із трьох положень: 2WD (передній привід), 4WD ( підключа_автоматично повний) і 4WD Lock (тверде блокування муфти). Звичайно, для серйозного позашляховика цього мало, але Outlander XL на таке звання й не претендує. А для путівців і слизьких зимових доріг - якраз! У багажнику Багажник досить місткий, навіть незважаючи на те що частина його зайнята сабвуфером. Задні двері Аутлендера поділені горизонтально на дві частини, нижня при откидывании утворить вантажну полицю, на яку зручно ставити речі. Полку витримує до 200 кг, так що можна й посидіти на ній, скажемо, на пікніку. А от верхня стулка відкидається на недостатній кут - рослій людині доводиться пригинатися, щоб «пройти» під неї. Якщо місця для поклажі не вистачає - то треба скласти задні сидіння. Відкрити задні двері, на щось нажати, щось потягнути й с